ІВАН КУЛЕЦЬ ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ
Складовою частиною збіркового фонду Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику є багата колекція артефактів художнього характеру. До його найціннішої частини, крім іншого, належить майже ціложиттєва мистецька спадщина найвизначнішого представника модерного мистецтва української діаспори колишньої Чехословаччини Івана Кулеця. Крім Свидника, твори художника зберігаються також у Празі, в державних і приватних колекціях України, США та Канади.
І. Кулець народився 24.6.1880 р. в селі Холуєво (Галичина, Австро-Угорщина), нині Вузлове (Львівська область, Україна). Освіту здобув в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, де в 1903-1908 рр. навчався у професорів В. Вейсса, Я. Станіславського та Й. Панькевича. Під час 1-ої світової війни вступив на військову службу до австро-угорської армії, а після її закінчення залишився жити в Празі. У 1923 р. І. Кулець стає одним із співзасновників Української академії пластичних мистецтв у Празі (Українська студія пластичних мистецтв). Академія мала статус вищого навчального закладу та діяла й під час 2-ої світової війни, коли чеські університети були закриті. Крім українських та чеських, академію відвідували словацькі, російські, югославські й румунські студенти, а також представники інших національностей. З 1932 р. аж до смерті художника 11.3.1952 р. академія була приватною школою І. Кулеця.
Крім педагогічної діяльності, І. Кулець займався також живописом, рисунком, графікою та скульптурою. З образотворчих жанрів найбільшу увагу приділяв імажинарному портрету, фігуральній композиції та натюрморту, а з образотворчих технік найчастіше використовував живопис, мішану техніку, рисунок олівцем або тушшю, ґуаш, акварель, різьбу та ліплення. Його творчість складається переважно з творів вільного мистецтва, меншою мірою з творів мистецтва функціонального – екслібрисів та карикатури.
Одна частина творів художника є творчістю виключно предметною, інша – з точки зору образотворчої форми – є також творчістю конкретною, однак з огляду на підібраний сюжет (доля, любов, біль, втома) має абстрактний характер, тобто предметність й абстрактність у художній творчості митця взаємопов’язані.
І. Кулець творив у період 1-ої половини ХХ століття, коли ще були актуальними символізм та сецесія, але вже виникали та розвивалися експресіонізм, кубізм, чеський кубізм, пуризм та конструктивізм. Іван Кулець не тільки надихався творчими прийомами наведених мистецьких течій, але водночас своєрідним способом їх розвинув та збагатив.
Л. Пушкар
